Гаррі Поттер і смертельні реліквії

— Ні, — відповіла вона з явним полегшенням. — Я шукала згадок про нього після того, як

побачила знак на його могилі. Якби він був відомий або зробив щось важливе, то точно був би у

якійсь нашій книжці. Я знайшла прізвище Певерел тільки в книжці "Шляхетність природи:

чаклунська генеологія". Я позичила її у Крічера, — пояснила вона, коли Рон підняв брови. —

Там перелічено чистокровні роди, що не мали продовження по чоловічій лінії. Очевидно,

Певерели були серед перших вимерлих родів.

* Вимерлих по чоловічій лінії? — перепитав Рон.

* Це означає, — пояснила Герміона, — що прізвище Певерел зникло багато століть тому.

Вони могли мати нащадків, але вже під іншими прізвищами.

І тут Гаррі осяяло, звучання прізвища Певерел розбурхало йому пам’ять. Він згадав

брудного діда, що тицяв огидного персня під ніс міністерському службовцеві, і вигукнув:

* Ярволод Ґонт!

* Що-що? — перепитали одночасно Рон і Герміона.

* Ярволод Ґонт! Дід Відомо-Кого! У ситі спогадів! З Дамблдором! Ярволод Ґонт сказав, що

його рід походить від Певерелів!

Рон з Герміоною були приголомшені.

— Той перстень, перстень, який став горокраксом, Ярволод Ґонт казав, що на ньому був

герб Певерела! Я бачив, як він розмахував ним перед тим типом з міністерства, ледь не запхнув

йому в носа!

* Герб Певерела? — різко перепитала Герміона. — А ти бачив, який він?