Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Ти... ти так думаєш?

Він не зрозумів, чого Рон такий приголомшений. Це ж було так очевидно, так безсумнівно

для Гаррі: все збігалося, все... його плащ був третьою реліквією, а коли він з’ясує, як відкрити

снича, то матиме й другу, і йому тільки залишиться знайти першу реліквію, тобто бузинову

паличку, а тоді...

Та тут наче завіса впала перед залитою світлом сценою — усе його хвилювання, усі надії

й радість миттю згасли, й він опинився сам у суцільній темряві, наче хтось зламав прекрасні

чари.

— То он на що він полює.

Зміна його голосу ще більше налякала Рона та Герміону.

— Відомо-Хто шукає бузинову паличку.

Він відвернувся від їхніх напружених і недовірливих облич. Знав, що це правда. Тут теж

усе збігалося. Волдеморт не шукав для себе нової чарівної палички. Він шукав стару, власне

кажучи, найстарішу паличку. Забувши про Рона й Герміону, Гаррі підійшов до виходу з намету

й замислено задивився в ніч...

Волдеморт виріс у маґлівському сиротинці. В дитинстві ніхто не міг розповідати йому

"Казок барда Бідла", як ніхто не розповідав їх і Гаррі. Мало хто з чаклунів вірив у Смертельні

реліквії. Чи міг Волдеморт якось про них дізнатися?

Гаррі вдивлявся в темряву... якби Волдеморт знав про Смертельні реліквії, він би

неодмінно їх шукав, зробив би все, щоб ними заволодіти, бо ж ці три предмети робили власника