буйно розрісся за ті шістнадцять років, відколи Геґрід забрав Гаррі з купи каміння, що й досі
було розкидане поміж високої, по пояс, пожухлої трави. Більша частина будинку збереглася,
зараз усю її вкривав темний плющ та сніг. А от правий бік верхнього поверху було розтрощено
вщент. Гаррі не сумнівався, що туди зрикошетило закляття. Вони стояли з Герміоною біля воріт,
дивлячись на руїни будинку, що колись, мабуть, нічим не відрізнявся від сусідніх.
* Цікаво, чому його не відбудували? — прошепотіла Герміона.
* Може, його неможливо відбудувати? — відповів Гаррі. — Може, це як рани від Темної
магії, що ніколи не гояться?
Він висунув руку з-під плаща й торкнувся засніжених заіржавілих воріт, не з бажання їх
відчинити, а просто, щоб потриматися за частинку дому.
— Ти ж не будеш туди заходити? Це небезпечно і... ой, Гаррі, дивись!
Це сталося, мабуть, через те, що він торкнувся воріт. Просто в них на очах з землі,
пробиваючись крізь плетиво кропиви й бур’янів, наче химерна швидкоросла квітка, здійнявся
дерев’яний знак, на якому золотими літерами було написано:
На цьому місці вночі 31 жовтня 1981 року
загинули Лілі та Джеймс Поттери.
хній син Гаррі — єдиний на світі чарівник,
що вцілів після смертельного закляття.
Цей будинок, невидимий для маґлів, залишено
в зруйнованому стані як пам’ятник Поттерам
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 344. Приємного читання.
TextBook