Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Вона показала на потемнілий камінь. Гаррі нагнувся й побачив на холодному, вкритому

де-не-де лишайником граніті напис "Кедра Дамблдор", а трохи нижче, під датами її народження й

смерті — "та її донька Аріана". І ще там була цитата:

"Де твій скарб, там буде і серце твоє" .

Отже, Ріта Скітер і Мюріель не про все збрехали. Дамблдорова родина й справді тут жила,

а дехто тут і помер.

Бачити могилу було важче, ніж чути про неї. Гаррі не покидала думка, що його і

Дамблдора багато що пов’язувало з цим цвинтарем, і що Дамблдор міг би йому про це

розповісти, а він ні разу й не натякнув на цей зв’язок. Вони могли б побувати тут удвох. Гаррі на

мить уявив, що було б, якби він прийшов сюди з Дамблдором, як би їх це зблизило, і яке

величезне значення це мало б для нього. Одначе для Дамблдора, здається, той факт, що їхні

родини лежать на одному цвинтарі, був просто несуттєвим збігом, це ніяк не стосувалося

завдання, яке мав виконати Гаррі.

Герміона дивилася на Гаррі, а він був радий, що його обличчя ховала тінь. Перечитав

напис на плиті. "Де твій скарб, там буде і серце твоє". Не міг збагнути цих слів. Їх,

безперечно, вибрав сам Дамблдор, як найстарший за віком у родині після смерті матері.

— А він точно ніколи не згадував?.. — почала було Герміона.

— Ні, — коротко зронив Гаррі, — шукаймо далі, — і відвернувся від надгробка, шкодуючи,

що взагалі його побачив. Він не хотів, щоб почуття образи зіпсувало той стан трепет ного

зворушення, у якому він перебував.