Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Вона відкрила вишиту бісером сумочку, понишпорила і вийняла старий підручник — "Історію

магії" Батільди Беґшот. Погортала і знайшла потрібну сторінку.

"Після підписання 1689 року Міжнародного статуту про секретність чарівники

назавжди пішли в підпілля. Природно, що вони почали утворювати в населених пунктах свої

невеличкі громади. Багато було маленьких сіл і хуторів, що приваблювали по кілька чаклунських

родин, які об’єднувалися для взаємної підтримки та захисту. Такі села, як Тинворт у Корнволі,

Верхній Флеґлі в Йоркширі та Отері-Сент-Кечпол на південному узбережжі Англії відомі

тим, що звідти веде свій родовід чимало чаклунських родин, які жили поруч з толерантними, а

іноді конфундованими маґлами. Найславетніша з усіх цих напівмагічних населених пунктів,

мабуть, Ґодрикова Долина, село на заході Англії, де народився видатний чарівник Ґодрик

Ґрифіндор і де коваль-чаклун Боумен Райт викував першого золотого снича. На цвинтарі там

можна побачити багато стародавніх чаклунських прізвищ, і це, поза сумнівом, спричинило

появу безлічі історій про привидів, які століттями не давали спокою місцевій церковці".

— Про тебе і твоїх батьків тут не згадується, — сказала Герміона, закриваючи книжку, — бо

Батільда Беґшот не описує подій, що відбувалися пізніше кінця дев’ятнадцятого століття. Але

бачиш? Ґодрикова Долина, Ґодрик Ґрифіндор, меч Ґрифіндора. Може, Дамблдор сподівався, що

ти це все пов’яжеш?

— Ну, так...

Гаррі не хотів зізнаватися, що взагалі не думав про меч, коли запропонував відвідати

Ґодрикову Долину. Це село притягало його насамперед могилами батьків, будинком, у якому він