Гаррі Поттер і смертельні реліквії

— О, так, стосунки в нас зараз дуже тісні, — відповідає Скітер. — Бідолашний Поттер має

небагато справжніх друзів, а ми зустрілися в один з найвизначальніших моментів його життя, під

час Тричаклунського турніру. Я, мабуть, одна з не багатьох нині живих, хто знає справжнього Гаррі

Поттера.

І тут ми плавно переходимо до численних чуток про останні години Дамблдора. Чи Скітер

вірить, що Поттер був присутній при Дамблдоровій смерті?

— Я не хочу багато говорити — усе це є в книжці, — але очевидці в Гоґвортському замку

бачили, як Поттер тікав з того місця відразу потому, як Дамблдор упав, стрибнув чи був

зіштовхнутий. Згодом Поттер давав свідчення проти Северуса Снейпа, людини, на яку він, як відомо,

давно вже гострить зуби. Чи все було так, як здається? Хай це вирішує чаклунська громада...

прочитавши мою книжку.

На цій інтригуючій ноті я й прощаюся з нею. Немає сумніву, що з-під пера пані Скітер

вийшов бестселер. А от легіони Дамблдорових прихильників, мабуть, з переляком чекають

прикрих відкриттів про свого кумира.

Гаррі дочитав статтю, але й далі приголомшено вдивлявся в сторінку. Відраза й лють

підкотили йому до горла, наче блювота; він зіжмакав газету й щосили жбурнув нею об стіну;

вона впала на купу сміття, що назбиралося коло переповненого бачка. Він почав безтямно

ходити по кімнаті, висовуючи порожні шухляди й беручи якісь книги, а потім знову ставлячи їх

на місце. У голові відлунювали окремі фрази з Рітиного інтерв’ю: присвятила цілий розділ

взаєминам Поттера й Дамблдора... їх можна назвати хворобливими, навіть зловісними... замолоду