Гаррі Поттер і смертельні реліквії

допомогою порошку флу, — сказав Рон. — Ось чому ми ніколи не бачили Амбриджку, бо вона

не ходить пішки, вважає, що занадто поважна для цього.

* А як там ота смішна стара відьма й чарівничок у темно-синій мантії? — поцікавилася

Герміона.

* Ага, той тип з технічної служби, — додав Рон.

— А звідки ти знаєш, що він працює в їхній технічній службі? — здивувалася Герміона, а

її ложка з супом зависла в повітрі.

— Тато казав, що в тій службі всі носять темно-сині мантії.

— А ти нам такого не казав!

Герміона відклала ложку й підсунула до себе гору нотаток і карт, що їх переглядала з

Роном тоді, як на кухню зайшов Гаррі.

— Тут ніде немає про темно-сині мантії, нічогісінько! — вигукнула вона, гарячково

гортаючи аркуші.

— Та яке це має значення?

— Роне, тут усе має значення! Якщо ми хочемо проникнути в міністерство і не потрапити

нікому на очі, коли там неодмінно чатуватимуть на всіх непроханих гостей, то має значення

кожна найдрібніша деталь! Ми вже стільки про це говорили! Який сенс у всіх цих

розвідувальних вилазках, якщо ти не вважаєш за потрібне сказати нам...

* Та досить, Герміоно, ну забув я одну дрібничку...

* Ти хоч розумієш, що зараз, мабуть, у цілому світі немає для нас небезпечнішого місця,