Гаррі Поттер і смертельні реліквії

"Грюкнула дверима просто в мене перед носом, коли я завітала до неї зі щойно спеченими

домашніми пирогами", — розповідає Батільда Беґшот. — "У перший рік після їхнього переїзду в

наше село я іноді бачила тільки двох її синів. Я б і не знала про існування дочки, якби на другу зиму,

коли я збирала під місяцем тужливчиків, випадково не побачила, як Кендра вивела Аріану в садок

за хатою. Пройшлася з нею по траві, міцно тримаючи за руку, і завела назад у будинок. Я не знала,

що й думати".

Кендра, як видається, вважала, що переїзд у Ґодрикову Долину — чудова нагода раз і

назавжди сховати Аріану від людей, а задум цей, мабуть, визрівав у неї багато років. Час для

цього вона вибрала вдало. Аріані щойно виповнилося сім років, коли вона зникла з очей, а сім

років — це той вік, коли, на думку більшості експертів, чари, якщо вони наявні, повинні

проявитися. Ніхто з іще живих свідків не пригадує, щоб Аріана демонструвала хоча б натяк на

магічні здібності. Тож цілком очевидно, що Кендра вирішила за краще приховати існування

рідної дочки, ніж згодом страждати від того ганебного факту, що вона народила сквибку. Тримати

її під замком було значно легше, коли поряд не жили друзі та сусіди, які знали Аріану. Можна

було також надіятися, що цю таємницю не викаже та незначна кількість близьких Аріані осіб,

серед яких були й двоє її братів, що на всі незручні запитання відповідали фразою, якої їх

навчила мати: "Сестра надто хвороблива для школи".

Наступного тижня: "Албус Дамблдор у Гоґвортсі — призи і претензії".

Гаррі помилявся: прочитане ще більше зіпсувало йому настрій. Він знову подивився на

фото щасливої родини. Невже це правда? Як можна з’ясувати? Він хотів відвідати Ґодрикову