Гаррі Поттер і смертельні реліквії

щоб бачити її кінчик.

— Коли ти почистив цей будинок від усього коштовного, — почав було Гаррі, але

Манданґус знову не дав йому договорити.

— Та Сіріус плювати хтів на те все барахло...

Задріботіли чиїсь кроки, блиснула мідь, голосно брязнуло й почувся болісний зойк. Це

Крічер налетів на Манданґуса і вгатив його каструлею по голові.

* Заберіть його, заберіть, замкніть його! — зарепетував і зіщулився Манданґус, бо Крічер

знову підняв над собою важку посудину.

* Крічере, не смій! — вигукнув Гаррі.

Крічерові тоненькі ручки тремтіли під вагою каструлі, піднятої над головою.

— Може, ще разочок, хазяїне Гаррі? На щастя... Рон зареготав.

— Він нам потрібен притомний, Крічере, але якщо його треба буде переконати, ти зробиш

йому таку честь, — мовив Гаррі.

— Дуже вам дякую, хазяїне, — ще раз уклонився Крічер і відступив на кілька кроків, з

ненавистю дивлячись на Манданґуса великими вицвілими очима.

* Коли ти почистив цей будинок від усіх коштовностей, —І знову почав Гаррі, — ти

забрав багато речей з серванта на кухні. Там був один медальйон. — У Гаррі раптом пересохло в

роті. Він відчував, що Рона й Герміону теж охопило хвилювання. — Що ти з ним зробив?

* А шо? — відповів питанням на питання Манданґус. —: Хіба він цінний?

* Він і досі в тебе! — крикнула Герміона.