Гаррі Поттер і смертельні реліквії

плечах і примовляв:

— Усе д-добре... він з-зник...

Курява висіла навколо Гаррі, наче туман, перехоплюючи синє сяйво газових світильників, а

місіс Блек і далі репетувала.

* Бруднокровці, нечисть, мерзенні виродки, ганьба нашого роду...

* ЗАТКНИСЯ! — заревів Гаррі, спрямовуючи на неї чарівну паличку. Щось ляснуло,

шугонули червоні іскри, і портьєри знову затулилися, примусивши місіс Блейк замовкнути.

* Це... це був... — схлипнула Герміона, а Рон допоміг їй підвестися.

— Так, — погодився Гаррі, —тільки не справжній. Просто, щоб налякати Снейпа.

"Цікаво, чи це подіяло, — подумав Гаррі, — чи, може, Снейп відкинув цю страхітливу

фігуру так само мимохідь, як убив справжнього Дамблдора?" Намагаючись угамувати нерви, він

пішов коридором далі, остерігаючись, чи не з’явиться ще якесь жахіття, проте ніщо вже не

ворушилося, крім мишки, що пробігла вздовж плінтуса.

— Перш ніж іти далі, треба все перевірити, — прошепотіла Герміона, підняла чарівну

паличку й промовила:

— Гоменум ревеліо. Нічого не сталося.

* Ти щойно пережила великий шок, — лагідно сказав Рон. — Яке це було закляття?

* Таке, як треба! — сердито огризнулася Герміона. — Це було закляття для виявлення

людської присутності, і тут зараз немає нікого, крім нас!

* ...та старого Порошенка, — додав Рон, вдивляючись у місце на килимовій доріжці, з