Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Северус Снейп?

З темряви почувся шепіт Дикозора Муді, і друзі аж підстрибнули з жаху.

— Ми не Снейп! — прохрипів Гаррі, але щось просвистіло над ним, наче струмінь

холодного повітря, і язик його скорчився в роті, не даючи змоги говорити. Та не встиг він

помацати його пальцем, як язика відпустило.

Його друзі, видно, теж пережили ці неприємні відчуття. Рон ледь не блював, а Герміона,

затинаючись, сказала:

— М-мабуть, це б-було з-закляття "язиков’яз", вичаклуване Дикозором проти Снейпа!

Гаррі боязко ступив ще один крок. Щось заворушилося в темному кінці коридору й не

встигли вони вимовити й півслова, як з килимової доріжки підвелася фігура — висока, сіра, наче

порох, і жахлива. Герміона заверещала, і на цей вереск відгукнулася й місіс Блек, портьєри

перед портретом якої відхилилися. Сіра фігура линула до них дедалі швидше й швидше, її

довжелезні, до пояса, волосся й борода розвівалися за спиною. Лице було запале й безплотне, з

порожніми очницями. Знайома до жаху, страхітливо змінена, вона підняла висохлу руку,

вказуючи на Гаррі.

— Ні! — закричав Гаррі, піднявши чарівну паличку, але на думку не спало жодне закляття.

— Ні! То не ми! Ми вас не вбивали...

На слові "вбивали" фігура вибухла, залишивши по собі хмару куряви. Очі в Гаррі

засльозилися, він закашлявся й озирнувся. Побачив Герміону, що припала до підлоги біля

дверей, затуляючи руками голову, і Рона, котрий дрижав з голови до ніг, незграбно гладив її по