Гаррі Поттер і смертельні реліквії

перевірив, чи все там гаразд. — Це тобі дарунок. Тільки розгорни тут, бо це не для маминих

очей.

* Книжка? — здивувався Гаррі, беручи в руки прямокутний пакунчок. — Це що, відхід

від традицій?

* Це не просто книжка, — відповів Рон. — Вона на вагу золота: "Дванадцять абсолютно

надійних способів причарувати відьму". Пояснює все, що треба знати про дівчат. Якби я її мав

торік, то точно знав би, як позбутися Лаванди і як ходити з... словом, мені її дали Фред із

Джорджем, і я багато чого навчився. Ти здивуєшся, але чарівною паличкою там багато не вдієш.

Зайшовши на кухню, вони побачили на столі цілу гору подарунків. Білл і мосьє Делякур

уже закінчували снідати, а місіс Візлі балакала з ними, чаклуючи над сковорідкою.

— Гаррі, Артур просив поздоровити тебе з повноліттям, — усміхнулася місіс Візлі. — Він

мусив раненько їхати на роботу, але на вечерю повернеться. Там нагорі наш даруночок.

Гаррі сів за стіл і почав розгортати квадратний пакунок, на який вона вказала. Там був

годинник, дуже схожий на той, що містер і місіс Візлі подарували на сімнадцятиліття Ронові.

Він був золотавий, а замість стрілок на циферблаті кружляли зірки.

— Це традиція — дарувати чарівникові годинника на повноліття, — пояснила місіс Візлі,

стурбовано поглядаючи на нього від плити. — На жаль, він не такий новий, як Ронів,

він, власне, належав моєму братові Фабіану, а той не дуже дбав про речі, тому він трошки

погнутий ззаду, але...

До кінця свою промову місіс Візлі не виголосила, бо Гаррі встав і обійняв її. Він намагався