Гаррі Поттер і смертельні реліквії

— Ага. "Ґреґорович". Весь час повторював "Греґорович". Гаррі був без окулярів, і Ронове

обличчя трохи розпливалося.

— Який Ґреґорович?

— Хіба я знаю? Це ж ти казав.

Гаррі замислився, потираючи лоба. Йому здавалося, що він десь чув це ім’я, однак не міг

пригадати де.

* Здається, його шукає Волдеморт.

* Йому не позаздриш, — співчутливо сказав Рон.

Гаррі сидів на ліжку і розтирав шрам, остаточно прокинувшись. Намагався пригадати, що

саме бачив уві сні, проте в уяві виникали тільки гори на обрії та обриси маленького села в

глибокій долині.

— Думаю, він за кордоном.

— Хто, Ґреґорович?

— Волдеморт. Думаю, він десь за кордоном, шукає Ґреґоровича. На Британію це було не

схоже.

— Ти знову зазирав йому в голову?

Голос у Рона був стурбований.

— Тільки не кажи, будь ласка, Герміоні, — попросив Гаррі. — Хоча як вона може заборонити

мені бачити сни...

Дивився на клітку з маленькою Левконією і думав... чому ім’я "Ґреґорович" йому знайоме?