Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Можна, — силувано всміхнулася Герміона, — але це була б нестерпно болюча

процедура.

* І як? Як це зробити? — зацікавився Гаррі.

* Каяттям, — відповіла Герміона. — Треба щиро покаятися в тому, що накоїв. Там є

примітка під текстом. Біль від цього може бути смертельний. Я чомусь не уявляю, щоб

Волдеморт на таке пішов.

* Правда, — погодився Рон, перш ніж Гаррі встиг розкрити рота. — А в цій книзі

написано, як знищити горокракс?

* Так, — Герміона гортала крихкі сторінки з таким виразом, ніби розглядала зогнилі

нутрощі, — бо вона застерігає темних чаклунів, настільки потужні закляття повинні вони

накладати. Як я зрозуміла, один з небагатьох надійних засобів знищення горокракса було саме

те, що Гаррі зробив з Редловим щоденником.

* Що, треба простромлювати його василісковим зубом? — перепитав Гаррі.

* То нам пощастило, бо в нас добрячий запас василіскових зубів, — сказав Рон. — А я ще

собі думав, що з ними робити.

* Це не конче має бути зуб Василіска, — терпляче пояснила Герміона. — Це має бути

щось таке руйнівне, щоб горокракс не зміг відновитися. Отруту Василіска можна знешкодити

єдиним засобом: надзвичайно рідкісними...

* ...слізьми фенікса, — договорив за неї Гаррі.

* Точно, — підтвердила Герміона. — Проблема полягає в тому, що існує дуже мало таких