Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Ну, — відповіла Герміона, — я дещо дослідила на цю тему.

* Як це? — здивувався Гаррі. — Невже в бібліотеці були книжки про горокракси?

* Не було, — почервоніла Герміона. — Дамблдор їх вилучив, але... не знищив.

Рон вирячив очі і виструнчився на ліжку.

* Заради Мерлінових штанів, скажи, як ти зуміла добратися до горокраксових книжок?

* Це... це не була крадіжка! — Герміона розпачливо поглядала то на Гаррі, то на Рона. —

Це ж були бібліотечні книжки, хоч Дамблдор і забрав їх з полиць. До речі, якби він справді не

хотів, щоб хтось до них дістався, то заховав би надійніше...

— Давай по суті! — поквапив Рон.

* Ну... це було просто, — ледь чутно промимрила Герміона. — Вистачило замовляння-

викликання. Ну, знаєте... Акціо. І ... вони прилетіли з Дамблдорового кабінету прямісінько в

дівчачу спальню.

* Але коли ж ти це зробила? — захоплено й водночас з недовірою глянув на Герміону

Гаррі.

* Відразу після його... Дамблдорового... похорону, — ще тихіше прошепотіла Герміона.

— Коли ми вирішили покинути школу й вирушити на пошуки горокраксів. Я пішла тоді нагору

по речі, й мені... Я вирішила, що треба якнайбільше про них дізнатися... я була сама... то й

спробувала... і вдалося. Книжки залетіли у вікно і я... я їх узяла.

Вона ковтнула слину й благально сказала:

* Я не вірю, що Дамблдор би розсердився, бо ми ж не використаємо цю інформацію для