Гаррі Поттер і смертельні реліквії

потужне, хоч і незбагненне відчуття, що там сховано відповідь на важливі для нього запитання.

Можливо, лише через те, що він там уцілів після Волдемортового смертельного закляття. Тепер,

коли йому невдовзі доведеться повторити цей подвиг, Гаррі відчував потяг до місця, де це

сталося, сподіваючись усе це збагнути.

— А ти не думаєш, що Волдеморт стежить за Ґодриковою Долиною? — запитала Герміона.

— Може, він якраз і чекає, що ти захочеш провідати батьківські могили, коли нарешті матимеш

свободу пересування?

Про це Гаррі не подумав. Поки він шукав відповіді, заговорив Рон, який, очевидно,

міркував про щось своє.

— Той тип Р.А.Б, — сказав він, — знаєте, той, що вкрав справжній медальйон?

Герміона кивнула.

— Він же писав у записці, що збирається його знищити, правда?

Гаррі підтяг до себе рюкзак і вийняв фальшивий горокракс, у якому й досі лежала записка

від Р.А.Б.

— "Я викрав справжній горокракс і маю намір негайно його знищити", — прочитав Гаррі.

— Може, він і справді його знищив? — запитав Рон. — Або вона? — вставила Герміона.

— Не має значення, — знизав плечима Рон, — головне, що нам менше роботи!

— Але нам усе одно треба знайти справжній медальйон, — сказала Герміона. — З’ясувати,

знищений він чи ні.

* А коли горокракс опиниться в наших руках, як його знищити? — поцікавився Рон.