Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Не знаю, — відповів Рон, — але якщо Фред і Джордж залишили його тут, то він,

мабуть, ще не готовий для крамнички жартів, тому будь обережна.

— Твоя мама казала, що крамничка процвітає, — згадав Гаррі. — Казала, що у Фреда з

Джорджем виявився справжній діловий нюх.

— Це ще м’яко сказано, — мовив Рон. — Вони гребуть ґалеони лопатами! Не дочекаюся,

щоб глянути на цю крамничку. Ми ще не були на алеї Діаґон, бо мама каже, що для додаткової

безпеки з нами має піти тато, який зараз страшенно зайнятий на роботі, але там має бути

класно.

— А як там Персі? — поцікавився Гаррі (третій за віком Ронів брат був у родині білою

вороною). — Чи він уже розмовляє з твоїми батьками?

— Нє-а, — відповів Рон.

— Але ж він знає, що твій тато мав абсолютну рацію щодо повернення Волдеморта...

— Дамблдор каже, що людям значно легше прощати помилки інших, ніж їхню правоту, —

втрутилася Герміона. — Я чула, Роне, як він це казав твоїй мамі.

— Хто ще, крім Дамблдора, казатиме такі божевільні речі, — стенув плечима Рон.

— Цього року він даватиме мені приватні уроки, — сказав, ніби між іншим, Гаррі.

Рон ледь не вдавився грінкою, а Герміона охнула.

— Чого ж ти мовчав! — вигукнув Рон.

— Та я щойно згадав, — чесно зізнався Гаррі. — Він це сказав учора вночі у вашому

сарайчику для мітел.