Гаррі Поттер і напівкровний принц

Він же спеціаліст зі зламувань проклять і любить пригоди, любить ефектність... думаю, саме

тому він і волочиться за Флегмою.

— Не називай її так, Джіні, — розсердилася місіс Візлі, а Гаррі з Герміоною

розреготалися. — Ну, мені вже треба йти... їж, Гаррі, яєчню, поки тепла.

Вона вийшла. Ронове очманіння не миналося; він сіпав головою, наче пес, що намагається

струсити воду з вух.

— Хіба до неї не можна звикнути, живучи в одному домі? — спитав Гаррі.

— Воно-то так, — погодився Рон, — але коли наштовхуєшся на неї несподівано, як оце

зараз...

— Жалюгідно, — люто чмихнула Герміона й відійшла від Рона аж до стіни, а там

розвернулася, склала на грудях руки і втупилася в нього.

— Невже ти хочеш, щоб вона тут тинялася завжди? — недовірливо спитала Джіні в Рона.

Коли той тільки знизав плечима, сестра додала:

— А я впевнена, що мама покладе цьому край. — Як же вона зуміє? — поцікавився Гаррі.

— Вона цілий час намагається запросити в гості Тонкс. Має, мабуть, надію, що Білл

накине на неї оком. Я теж на це сподіваюся. Краще б у нашій родині була вона.

— Так їй і вдасться, — саркастично зауважив Рон. — Послухайте, та жоден нормальний

чувак не вибере Тонкс, якщо поруч буде Флер. Тобто Тонкс класна, коли не робить ідіотських

фокусів з волоссям і носом, але...

— Вона в сто разів приємніша за Флегму, — заперечила Джіні.