Гаррі Поттер і напівкровний принц

бульо дюже довго!

Дівчина переступила поріг і пішла до нього; за нею дріботіла сердита місіс Візлі.

— Не треба було брати тацю, я й сама віднесла б!

— Тсе бульо не вашко, — сказала Флер Делякур, ставлячи тацю Гаррі на коліна, а тоді

нахилилася й поцілувала його в щоку: він відчув, як палає те місце, якого торкнулися її вуста. —

Я так готіла його батшити. Пам’ятаєш мою сестгу, Ґабгіель? Вона не пегестає говогити пго ‘Аггі

Поттега. Вона буде гада побатшити тебе знову.

— О... то вона теж тут? — прохрипів Гаррі.

— Ні-ні, дугненький, — дзвінко розсміялася Флер, — я казала пго наступне літо, коли

ми... то ти не знаєш?

Її великі сині очі округлилися й вона докірливо глянула на місіс Візлі, котра почала

виправдовуватися:

— Ми просто ще не встигли йому сказати.

Флер знову повернулася до Гаррі, тріпнувши своїм сріблястим волоссям, аж воно

хльоснуло місіс Візлі по обличчю.

— Ми з Біллом збираємося одгушитись!

— Он як, — пробелькотів Гаррі. Він не міг не помітити, що місіс Візлі, Герміона й Джіні

уникають дивитися одна одній у вічі. — Ого. Е-е... поздоровляю!

Вона нахилилася й знову його поцілувала.

— Білл загаз дюже зайнятий, багато пгацює, а я пгацюю на півставки в Ґгінґотсі, шоб