Видиш, Гаррі? Отамечки, просто від вежею? Під самою Міткою... йой... невже то могли
викинути?..
Геґрід замовк, не в змозі висловити вголос страшну думку. Гаррі йшов біля нього,
відчуваючи, як болять і печуть йому лице й ноги в тих місцях, куди за минулі півгодини влучали
різноманітні закляття, хоч це відчуття було якось дивно відсторонене, ніби від цих ран страждав
хтось інший, а не він. Реальним і невідворотнім був тільки жах, що стискав груди...
Він пройшов з Геґрідом, наче уві сні, крізь юрбу до самої середини, де приголомшені учні
й викладачі залишили вільний проміжок.
Гаррі почув, як Геґрід застогнав з болючого потрясіння, але не зупинився і помалу йшов
далі. Нарешті дійшов до Дамблдора й припав біля нього до землі.
Що немає найменшої надії, Гаррі зрозумів ще тоді, як ослабло закляття-тілов’яз, наслане
на нього Дамблдором, бо знав, що воно слабне тільки тоді, як той, хто його наслав, гине сам;
проте все одно ніяк не можна було звикнути до думки, що ось він лежить мертвий,
розпростертий, мов підбитий орел — найвидатніший чаклун, якого він будь-коли зустрічав.
Очі в Дамблдора були заплющені. Якби не дивно вигнуті руки й ноги, можна було б
подумати, що він спить. Гаррі простяг руку, поправив на гачкуватому носі схожі на два півмісяці
окуляри й витер рукавом цівочку крові на його вустах. Потім подивився на мудре старе обличчя
й спробував увібрати в себе цю страшну й незбагненну правду: Дамблдор уже ніколи з ним не
заговорить, уже нічим не зможе йому допомогти...
У натовпі за спиною в Гаррі ледь чутно перемовлялися. Минула, здається, вічність, доки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 633. Приємного читання.
TextBook