Дамблдор якусь мить мовчав; здавалося, він щось зважує, вирішує. Нарешті він промовив:
— Я впевнений. Я цілком довіряю Северусу Снейпу.
Гаррі набрав повні груди повітря, щоб угамувати нерви. Це не допомогло.
— А я не довіряю! — знову крикнув він. — Вони з Драко Мелфоєм зараз щось готують,
прямісінько у вас під носом, а ви й далі...
— Гаррі, ми це вже обговорювали, — нагадав Дамблдор, і цього разу голос його звучав
суворо. — Я висловив тобі свою позицію.
— Вас сьогодні не буде в школі! А чи ви задумувалися, що Снейп і Мелфой тим часом
можуть...
— Що? — вигнув брови Дамблдор. — У чому ти їх підозрюєш?
— Я... вони щось замислили! — вигукнув Гаррі, мимоволі стискаючи кулаки. —
Професорка Трелоні щойно заходила в кімнату на вимогу, де ховала пляшки з хересом, і почула,
як Мелфой там щось радісно горлав, святкував! Він намагався відремонтувати щось небезпечне,
і йому це, мабуть, нарешті вдалося, а ви збираєтеся покинути школу без...
— Годі, — урвав Дамблдор. Він це сказав доволі спокійно, але Гаррі одразу замовк —
зрозумів, що цього разу переступив якусь невидиму межу. — Невже ти вважаєш, що я цього
року, кудись відлучаючись, хоч раз лишав школу без захисту? Такого не було. Сьогодні, коли я
покину Гоґвортс, тут знову буде застосовано додаткові засоби захисту. Не треба, Гаррі, натякати,
що я недбало ставлюся до безпеки своїх учнів.
— Я не натякаю... — пробелькотів спантеличений Гаррі, але Дамблдор його не слухав.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 572. Приємного читання.
TextBook