Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Гаррі, — спокійно сказав Дамблдор. — Вислухай мене.

Було не легше зупинити свою нестримну ходу, ніж загнуздати крик. Гаррі завмер на місці,

закусивши губу, і глянув у Дамблдорове зморшкувате обличчя.

— Професор Снейп зробив жахливу...

— Тільки не кажіть, що це помилка, пане директоре! Він підслуховував під дверима.

— Дай мені договорити. — Дамблдор зачекав, поки Гаррі кивнув головою, і повів далі: —

Професор Снейп зробив жахливу помилку. Він ще служив Волдемортові у той вечір, коли почув

першу частину пророцтва професорки Трелоні. Звісно, він поспішив розповісти своєму

хазяїнові про почуте, бо воно стосувалося хазяїна безпосередньо.

Але він не знав... і не міг знати... за яким саме хлопцем почне після того полювати

Волдеморт, як не знав і того, що батьки, яких той погубить під час цих кривавих ловів, добре

знайомі професорові Снейпу, і що це будуть твої батько й мати... Гаррі невесело засміявся.

— Та ж він ненавидів мого батька — так само, як ненавидів і Сіріуса! Чи ви не помічали,

пане професоре, що ті, кого ненавидить Снейп, чомусь опиняються на тому світі?

— Гаррі, ти навіть не уявляєш, які муки сумління гризли професора Снейпа, коли він

збагнув, як витлумачив Волдеморт пророцтво. Я впевнений, що він ні в чому в житті так не

каявся, і це була основна причина його повернення...

— Пане директоре, але він — дуже добрий блоколог, — Гаррі ніяк не міг заспокоїтися й

голос у нього тремтів. — А хіба Волдеморт не переконаний, що Снейп і далі працює на нього,

навіть тепер? Пане професоре... як ви можете бути впевнені, що Снейп на вашому боці?