Легковажність Волдемортового ставлення до цього горокракса здалася мені надзвичайно
підозрілою. Це могло означати, що він створив... або планував створити... багато горокраксів,
отож втрата першого не завдала б йому великої шкоди. Мені не хотілося в це вірити, але іншого
пояснення я не знаходив.
А тоді, через два роки, ти мені розповів, що тієї ночі, коли Волдеморт знову повернувся в
своє тіло, він виголосив перед смертежерами надзвичайно тривожну заяву, яка багато чого
роз’яснювала. “Я — той, хто подолав найдовшу відстань на шляху до безсмертя”. Саме це, за
твоїми словами, він і сказав. “Найдовшу відстань”. І мені здалося, ніби я збагнув, що він мав на
увазі, хоча смертежери нічого не зрозуміли. Він посилався на свої горокракси, горокракси
множинні. Такого, Гаррі, не досягав жоден інший чаклун. А тут усе сходилося: Лорд Волдеморт
з роками дедалі більше втрачав людську подобу, і перетворення, яке з ним відбулося, можна
було пояснити лише одним — він так спотворив свою душу, що вона перейшла вже всі межі
навіть того, що ми звикли називати злом...
— Отже, щоб його не можна було вбити, він сам убивав інших? — запитав Гаррі. — А
чому він не виготовив чи не вкрав філософського каменя, якщо так прагнув безсмертя?
— Ми знаємо, що п’ять років тому він саме так і намагався вчинити, — нагадав Дамблдор.
— Але є низка причин, чому, на мою думку, філософський камінь приваблював Лорда
Волдеморта значно менше, ніж горокракси.
Хоч еліксир життя і справді продовжує існування, але для підтримання безсмертя його
треба регулярно пити цілу свою вічність. Ось чому Волдеморт був би цілковито залежний від
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 521. Приємного читання.
TextBook