— О, — сумно сказала Мірта. — Це ви.
— А кого ти сподівалася побачити? — здивувався Рон, дивлячись на її відображення в
дзеркалі.
— Нікого, — відповіла Мірта, похмуро колупаючи прища на підборідді. — Він казав, що
прийде мене побачити, а потім і ти теж обіцяв мене провідувати... — вона докірливо глянула на
Гаррі, — .. .а я вже стільки місяців тебе не бачила. Я розумію, що від хлопців не варто багато
сподіватися.
— А ти хіба живеш не в дівчачому туалеті? — уточнив Гаррі, який уже кілька років
намагався обходити той туалет десятою дорогою.
— У дівчачому, — відповіла вона, сумно стенувши плечима, — та це не означає, що я не
можу відвідувати інші місця. Пам’ятаєш, я якось приходила й бачила тебе у ванній?
— Ще й як пам’ятаю, — зізнався Гаррі.
— Я думала, що йому подобаюся, — жалібно простогнала вона. — Може, якби ви звідси
пішли, то він би повернувся ... ми маємо так багато спільного... я впевнена, що він це відчуває...
І вона з надією поглянула на двері.
— Коли ти кажеш, що ви маєте багато спільного, — запитав Рон, якого це вже почало
смішити, — то маєш на увазі, що він теж живе в трубі під унітазом?
— Ні, — виклично заперечила Мірта, а її голос луною розійшовся по кахлях старого
туалету. — Я маю на увазі, що він чуйний, що люди теж з нього знущаються, і він теж
почувається самотнім, йому нема з ким поговорити, але він не соромиться виявляти свої
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 480. Приємного читання.
TextBook