Гаррі Поттер і напівкровний принц

щоб вона стала знекартлена, то вона стане.

— Добі, а чи ти зміг зайти туди, щоб побачити, що там робить Мелфой? — нетерпляче

запитав Гаррі.

— Ні, паничу Гаррі Поттер, це неможливо, — пояснив Добі.

— Не може бути, — відразу заперечив Гаррі. — Мелфой торік пролазив у кімнату, коли

там був наш штаб, отже, і я туди проникну й шпигуватиму за ним. Легко!

— Не думаю, Гаррі, що тобі це вдасться, — поволі вимовила Герміона. — Мелфой тоді

добре знав, як ми користуємося кімнатою, бо дурна Марієтта все розпатякала. Він захотів, щоб

кімната стала штабом ДА, то так воно й вийшло. Але ти не знаєш, чим стає кімната, коли в ній

Мелфой, тому й не знатимеш, про що просити і на що її перетворювати.

— Має бути обхідний шлях, — відмахнувся Гаррі. — Добі, ти молодець.

— І Крічер молодець, — похвалила другого ельфа Герміона; але Крічер і не подумав

дякувати, а закотив до стелі свої величезні, налиті кров’ю очі й крякнув:

— Бруднокровка розмовляє з Крічером, Крічер прикинеться, що не почув...

— Іди геть, — крикнув на нього Гаррі. Крічер відміряв останній глибокий уклін і

роз’явився. — Добі, ти теж біжи поспи.

— Дякую вам, паничу Гаррі Поттер! — радісно пискнув Добі і теж зник.

— Ну, як вам? — захоплено обернувся до Рона з Герміоною Гаррі, щойно у вітальні не

стало ельфів. — Ми знаємо, куди зникає Мелфой! Тепер ми його зловимо на гарячому!

— Ага, чудово, — Рон похмуро намагався витерти величезну чорнильну пляму, на яку