Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Ось, — сказала Герміона хвилин за двадцять, віддаючи Ронові реферат.

— Дякую аж підскакую, — зрадів Рон. — Можна позичити в тебе перо, щоб дописати

висновок?

Гаррі, що так досі й не знайшов нічого корисного в нотатках Напівкровного Принца,

роззирнувся; у вітальні вже не було нікого, крім їхньої трійці, бо Шеймус щойно пішов спати,

проклинаючи Снейпа з його рефератом. Чути було тільки потріскування вогню та рипіння

Герміониного пера, яким Рон дописував останній абзац реферату про дементорів. Гаррі закрив

підручник Напівкровного Принца, позіхнув, коли це...

Лясь.

Герміона тихо зойкнула; Рон заляпав увесь реферат чорнилом, а Гаррі вигукнув:

— Крічер!

Ельф-домовик низько вклонився й пробубонів, звертаючись до власних вузлуватих пальців

на ногах:

— Хазяїн казав, що хоче отримувати регулярні звіти про те, що робить панич Мелфой, тож

Крічер і прибув, щоб дати...

Лясь.

Біля Крічера з’явився Добі з чохлом для чайника, надітим на голову набакир.

— Добі теж помагав, паничу Гаррі Поттер! — пискнув він, змірявши Крічера обуреним

поглядом. — І Крічер повинен казати Добі, коли він вирушає до Гаррі Поттера, щоб вони могли

звітувати разом!