Гаррі Поттер і напівкровний принц

його не віддасть, але медальйон вислизнув з його пальців і знову опинився на червоній

оксамитній подушечці.

— Отак-от, любий Томе. Гадаю, для тебе це була насолода! Гепзіба глянула на нього, і

Гаррі вперше побачив, як зів’яла її дурнувата усмішка.

— З тобою все гаразд, хлопчику?

— О так, — спокійно відповів Волдеморт. — Усе чудово...

— Мені здалося... але це, мабуть, гра світла... — Гепзіба рознервувалася, і Гаррі

здогадався, що й вона помітила миттєвий червоний спалаху Волдемортових очах. — На, Гокі,

віднеси й замкни... тими закляттями, що й завжди...

— Треба вертатися, Гаррі, — тихо сказав Дамблдор і, поки крихітна ельфиня виносила

коробочки, він схопив Гаррі за лікоть, і вони помчали крізь небуття у директорський кабінет.

— Гепзіба Сміт померла через два дні після цієї сценки, — повідомив Дамблдор, сідаючи

й пропонуючи Гаррі теж сісти. — Міністерство засудило ельфиню-домовичку Гокі за випадкове

додавання отрути у вечірнє какао господині.

— Не може бути! — сердито вигукнув Гаррі.

— Бачу, ми в цьому однієї думки, — додав Дамблдор Авжеж, є дуже багато схожого між

цією смертю та загибеллю Редлів. В обох випадках вину взяв на себе хтось інший, хто добре

пам’ятав причину смерті...

— Гокі зізналася?

— Вона пригадала, що замість цукру ненавмисне додала в хазяйчине какао, як згодом