Гаррі Поттер і напівкровний принц

Слизоріг завмер. Його кругле обличчя немовби провалилося само в себе. Він облизав губи

й хрипко перепитав:

— Що ти сказав?

— Я спитав, пане професоре, чи ви щось знаєте про горокракси. Розумієте...

— Це Дамблдор тебе підбурив, — прошепотів Слизоріг. Його голос цілковито змінився. З

веселого став якийсь приголомшений, переляканий. Намацавши в нагрудній кишені хустинку,

Слизоріг витер спітнілого лоба.

— Дамблдор показав тобі той... той спогад, — вимовив він. — Ну? Показав? Так?

— Так, — підтвердив Гаррі, відразу вирішивши, що краще не брехати. — Так і є, — тихо

сказав Слизоріг, і далі витираючи бліде обличчя. — Зрозуміло... Гаррі, якщо ти бачив той

спогад, то знаєш, що мені не відомо нічого... нічого... — наголосив він, —... про горокракси.

Професор схопив свого портфеля з драконячої шкіри, запхав у кишеню носовичка й рушив

до дверей.

— Пане професоре, — Гаррі хапався за соломинку, — просто мені здалося, що в тому

спогаді чогось не вистачало...

— Тобі здалося? — перепитав Слизоріг. — То, може, ти помилився, га? ПОМИЛИВСЯ!

Він аж проревів останнє слово й захряснув за собою двері, не давши Гаррі змоги більше

нічого сказати.

Ні Рон, ні Герміона не поспівчували Гаррі, коли він їм розповів про цю невдалу розмову.

Герміона ніяк не могла вибачити Гаррі його незаслужений тріумф, а Рон ображався, що Гаррі і