Гаррі Поттер і напівкровний принц

підеш навпростець!

Гаррі роздратовано відкоркував узяту зі Слизорогового стола сліпучо-рожеву отруту, вилив

її в казанок і запалив під ним вогонь. Гадки не мав, що робити далі. Глянув на Рона, який

скопіював усе, що робила Герміона, і стояв з дурнуватим виглядом.

— Невже в Принца немає підказки? — пробурмотів Рон до Гаррі.

Гаррі вийняв вірний підручник “Прогресивної методики зіллєваріння” і знайшов там

розділ, присвячений протиотрутам. Там був третій закон Ґолпелота, що його визубрила

Герміона, але пояснювальних записів не було жодного. Мабуть, як і Герміона, Принц усе

розумів і без пояснень.

— Нема нічого, — ще більше спохмурнів Гаррі.

Герміона вже розмахувала над казанком чарівною паличкою. Хлопці, на жаль, не могли

копіювати її заклять, бо вона так добре опанувала безмовну техніку, що вголос не промовляла ні

слова. А от Ерні Макмілан пробурмотів над своїм казанком:

— Спеціаліс виявляліс! — Це звучало ефектно, тож Гаррі й Рон швиденько повторили його

дії.

Не минуло й п’яти хвилин, як Гаррі зрозумів, що його репутація найкращого в класі

майстра відварів та настойок розвалюється просто на очах. Слизоріг з надією зазирнув у його

казанок під час першого обходу підвалу, приготувавшись, як завжди, захоплено щось вигукнути,

але натомість швидко відвернувся й закашлявся, коли йому вдарив у ніс сморід тухлих яєць.

Глибшого самовдоволення на лиці Герміони годі було уявити; досі її дратувало й сердило, що на