Северус розпитував Мелфоя за Дамблдоровим наказом.
“...без серця дні мої сумні,
то ж поверни його мені!”
Целестина завершила пісню на довгій і пронизливій ноті, після чого з радіоприймача
залунали бурхливі оплески, до яких із захватом приєдналася місіс Візлі.
— Тсє вше кінетсь? — голосно запитала Флер. — Слава Б’огу, яка шахлива...
— Бажаєте щось випити перед сном? — ще голосніше перебила її місіс Візлі, зіскочивши з
місця. — Кому яєчного лікерчику?
— А чим ви останнім часом займалися? — запитав Гаррі в Люпина, коли місіс Візлі
побігла по лікер, а всі інші почали потягатися й вести неквапливі бесіди.
— Був у підпіллі, — відповів Люпин. — Майже в буквальному розумінні. Ось чому я,
Гаррі, не міг тобі писати; відсилаючи листи, я міг себе ненароком викрити.
— Як це?
— Я жив серед таких, як сам, — пояснив Люпин. — Серед вовкулак, — додав він,
побачивши, що Гаррі його не зрозумів. — Ледь чи не всі вони підтримують Волдеморта.
Дамблдорові потрібен був шпигун, і я зміг прислужитися... кваліфіковано.
У його словах відчувалася гіркота, і він, мабуть, сам це зрозумів, бо трохи лагідніше
всміхнувся й сказав:
— Я не нарікаю; це необхідна робота, і хто б її виконав краще за мене? Проте нелегко було
втертися їм у довіру. На мені залишилися безпомильні ознаки перебування серед чарівників,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 346. Приємного читання.
TextBook