Гаррі Поттер і напівкровний принц

Драко, що варто комусь не з’явитися в мій кабінет після того, як я його неодноразово викликав...

— То призначте мені покарання! Тіпа, донесіть на мене Дамблдорові! — глузував Мелфой.

Знову запала тиша. Тоді Снейп сказав:

— Ти прекрасно знаєш, що я не хочу цього робити.

— То перестаньте мені наказувати й викликати до свого кабінету!

— Послухай мене, — так тихо сказав Снейп, що Гаррі мусив буквально втиснутися вухом

у шпаринку, аби щось почути. — Я прагну тобі допомогти. Я поклявся твоїй матері, що

захищатиму тебе. Драко, я дав незламну обітницю...

— Карочє, доведеться вам її, мабуть, порушити, бо мені ваш захист не потрібен! Це моє

завдання, він мені його доручив, і я його виконаю! Я маю план, усе вийде — просто все триває

трохи довше, ніж я думав!

— Що це за план?

— А це вже не ваше діло!

— Якщо ти скажеш, що задумав, то я зможу тобі допомогти...

— Мені вистачає помічників, дякую, я не сам!

— Сьогодні ти явно діяв сам, а тинятися по коридорах без захисту й підтримки —

величезна дурість. Це елементарні помилки...

— Зі мною були б Креб і Ґойл, якби ви не призначили їм покарання!

— Не верещи! — просичав Снейп, бо Мелфой і справді почав кричати. — Якщо твої

дружки Креб і Ґойл мають намір отримати позитивні СОВи з захисту від темних мистецтв, то