Гаррі Поттер і напівкровний принц

відверто недолюблював.

— А ось і перша слизеринська атака на ворота, це Уркугарт мчить краєм поля і...

У Гаррі в грудях похололо.

— ... Візлі ловить м’яча. Колись же має і йому пощастити...

— Аякже, Сміт, має пощастити, — пробурмотів Гаррі, усміхнувшись собі під ніс, і знову

почав шугати поміж загоничами, позираючи навсібіч у пошуках бодай натяку на невловний

снич.

Минуло півгодини матчу, і Ґрифіндор уже був попереду з рахунком 60 : 0, до того ж Рон

кілька разів ефектно рятував ворота, часом дотягуючись до м’яча лиш кінчиками пальців.

Чотири з шести ґрифіндорських голів забила Джіні. Тепер Захаріас перестав ділитися вголос

своїми припущеннями, що сестра й брат Візлі опинилися в команді лише завдяки сприянню

Гаррі, а натомість перекинувся на Пікса й Кута.

— Зрозуміло, Кут не має, як для відбивача, належної статури, — зверхньо коментував

Захаріас, — тут потрібні значно міцніші м’язи...

— Лусни його бладжером! — крикнув Гаррі Кутові, шугнувши повз нього, але Кут,

усміхаючись на всі тридцять два, вирішив за краще обрати наступною мішенню для бладжера

Гарпера, що саме пролітав повз нього. Гаррі був радий почути глухий удар, який свідчив, що

бладжер влучив у ціль.

Здавалося, Ґрифіндор просто неможливо перемогти. Він забивав і забивав, а Рон на тому

краю поля легко ловив і відбивав усі м’ячі. Він навіть почав усміхатися, а коли глядачі вітали