Гаррі Поттер і напівкровний принц

На превелике розчарування Гаррі, ця незвична Ронова агресивність не вгамувалася за

наступні кілька днів. Та найгірше було те, що вона збіглася зі ще більшим спадом його

воротарської гри. Від цього він ставав ще войовничіший, отож на останньому тренуванні перед

суботнім матчем Рон не лише не впіймав жодного м’яча, пробитого в його бік загоничами, а й

так на всіх горлав, що довів Демелзу Робінс до сліз.

— Замовкни і дай їй спокій! — крикнув Пікс, на дві голови нижчий за Рона, зате з важкою

биткою в руках.

— ДОСИТЬ! — заревів Гаррі, побачивши, які громи й блискавки метає на Рона Джіні; він

вирішив утрутитися, доки ситуація ще під контролем, бо пам’ятав про її репутацію видатної

майстрині з виконання закляття “Кажанячі шмарки”. — Пікс, позбирай бладжери. Демелзо,

заспокойся, ти сьогодні чудово грала. Роне... — він зачекав, поки всі віддалилися на безпечну

відстань, а тоді сказав:

— Ти мій найкращий друг, але я тебе вижену з команди, якщо ти й далі будеш так з усіма

поводитися.

На якусь мить Гаррі здалося, що Рон його вдарить, але сталося значно гірше: Рон раптом

обвис на своїй мітлі; вся його войовничість вивітрилася й він сказав:

— Я йду з команди. Я повний нуль.

— Ти не нуль і нікуди ти не йдеш! — різко заперечив Гаррі, хапаючи Рона за мантію. —

Коли ти в формі, тобі ніхто не може забити, але в тебе не все нормально з нервами!

— То ти хочеш сказати, що я ненормальний?