Гаррі Поттер і напівкровний принц

повів далі:

— Зараз, як відомо присутнім у цій залі, Лорд Волдеморт зі своїми поплічниками знову на

свободі й набирає силу.

У відповідь на Дамблдорові слова запала напружена тиша. Гаррі зиркнув на Мелфоя.

Мелфой не дивився на Дамблдора, а грався виделкою, піднімаючи її чарівною паличкою в

повітря, неначе вважав слова директора не вартими своєї уваги.

— Наголошую з усією відповідальністю, що нинішня ситуація вкрай небезпечна, і всі ми в

Гоґвортсі повинні виявляти надзвичайну обачність задля власної безпеки. Замкові магічні

укріплення було цього літа посилено, ми захищені новими потужними системами, але нам і

надалі потрібно ретельно захищатися від недбалості з боку учнів чи вчителів. Тому я закликаю

вас дотримуватися всіх захисних обмежень, що їх вимагатимуть від вас учителі, хоч би якими

надокучливими вони вам здавалися — скажімо, заборона покидати ліжка після вечірнього

відбою. Благаю вас, якщо помітите щось дивне або підозріле в замку чи за його межами,

негайно повідомляйте про це вчителям. Прошу вас якнайсерйозніше ставитися до власної

безпеки та безпеки інших.

Дамблдор обвів учнів поглядом своїх синіх очей, а тоді знову всміхнувся.

— А зараз на вас чекають ліжка, теплі й затишні, і я розумію, що для вас зараз

найголовніше — добре відпочити перед завтрашніми уроками. Отож побажаймо собі солодких

снів. На добраніч!

Зі звичним оглушливим скреготом відсунулися лави, і сотні учнів ринули з Великої зали