Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Ти теж ні?

Гаррі теж похитав головою.

— І Герміона, — запитав Рон, — теж не вивчатиме?

І знову Гаррі похитав головою. Що скаже Геґрід, коли довідається, що троє його

улюблених учнів відмовилися від його предмету, він навіть не хотів думати.

— РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ —

Напівкровний Принц

Уранці Гаррі й Рон зустріли Герміону перед сніданком у вітальні. Сподіваючись на бодай

якусь підтримку його теорії, Гаррі, не гаючи часу, розповів Герміоні все, що підслухав від

Мелфоя у “Гоґвортському експресі”.

— Та то він явно понтувався перед Паркінсонкою, — втрутився Рон, перш ніж Герміона

розкрила рота.

— Не знаю, — завагалася вона, — хоч це і в Мелфоєвім стилі — надавати собі більшої

ваги... але то була б занадто велика брехня...

— Власне, — підхопив цю думку Гаррі, але не зміг її розвинути, бо чимало вух намагалося

підслухати їхню розмову, а що вже казати про пильні погляди та перешіптування з прикритими

долонями ротами.

— Показувати пальцем негарно, — гиркнув Рон на мацюпусінького першокласника, коли

вони стали в чергу на вихід крізь отвір за портретом. Хлопчисько, який бурмотів щось про Гаррі

своєму приятелеві, почервонів, як варений рак, і, з переляку перечепившись, випав у отвір. Рон