Гаррі Поттер і напівкровний принц

додав він, спрямовуючи чарівну паличку на вікна, щоб їх завісили штори. — Я людина

заклопотана, тому відразу до справ. По-перше, треба поговорити про вашу безпеку.

Прем’єр-міністр витягся на весь свій зріст і відповів:

— Мене цілком задовольняє моя нинішня охорона, дуже вам дя...

А нас не задовольняє, — урвав його Скрімджер. — Нещасні будуть маґли, якщо їхній

прем’єр-міністр потрапить під дію закляття “Імперіус”. Ваш новий секретар...

— Я не збираюся звільняти Кінґслі Шеклболта, якщо ви це маєте на увазі! — гаряче

заперечив прем’єр-міністр. — він надзвичайно працьовитий, виконує вдвоє більший обсяг

роботи, ніж інші...

— Це тому, що він чаклун, — пояснив Скрімджер, не кліпнувши оком. — Аврор високої

кваліфікації, якого призначили вас захищати.

— Стривайте! — заявив прем’єр-міністр. — Ви не можете вводити своїх людей у мій

штат! Це я вирішую, хто в мене працюватиме!

— Мені здавалося, що ви Шеклболтом задоволені? — холодно перепитав Скрімджер.

— Я... так би мовити, був... — Тоді все гаразд, чи як? — запитав Скрімджер.

— Я... ну, поки Шеклболт працює так... е-е... нехай, — непереконливо пробурмотів

прем’єр-міністр, але Скрімджер його, здається, й не слухав.

— Тепер про Герберта Чорлі... вашого заступника, — провадив далі він. — Того, що

розважав людей, наслідуючи качку.

— І що з ним? — запитав прем’єр-міністр.