Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Але... — не стрималася Герміона.

— Не зараз, Герміоно, — повторив Гаррі похмуро й багатозначно. Він сподівався, що всі

вважатимуть, ніби він потрапив у якусь героїчну сутичку, бажано з участю двох- трьох

смертежерів і дементора. Та ба — Мелфой рознесе цю ганебну історію по всіх-усюдах, хоч

можливість, що більшість ґрифіндорських вух її не почують, усе-таки існувала.

Гаррі потягся повз Рона по курячі ніжки та чіпси, але не встиг узяти, бо страви зникли, а

замість них з’явився десерт

— Ти знову пропустив Сортування, — сказала Герміона, а Рон поліз по великий

шоколадний пудинг.

— Капелюх щось цікаве розповідав? — запитав Гаррі, беручи пиріг з мелясою.

— В основному те саме... радив усім єднатися всупереч ворогам... ну, сам знаєш.

— А Дамблдор згадував Волдеморта?

— Ще ні, але ж він завжди виголошує головну промову після бенкету, правда? Лишилося

вже небагато.

— Снейп казав, що Геґрід запізнився на бенкет...

— Ти бачив Снейпа? Як це? — насилу проказав Рон, бо його рот був напханий пудингом.

— Нарвався на нього, — ухильно відповів Гаррі.

— Геґрід запізнився всього на кілька хвилин, — повідомила Герміона. — Дивися, Гаррі,

він тобі махає.

Гаррі глянув на вчительський стіл і всміхнувся Геґрідові, котрий і справді махав йому