Гаррі Поттер і напівкровний принц

мені здалося, ніби я бачив, як у повітрі блиснуло щось біле, коли вернувся Забіні. .. — Мелфоїв

погляд затримався на кросівках Гаррі. — Мабуть, це ти й двері притримав, коли Забіні заходив у

купе?

Якусь мить він уважно дивився на Гаррі.

— Ти, Поттере, не почув нічого такого, за що б я боявся. Але якщо я вже тебе тут

застукав...

І він щосили наступив Гаррі на лице. Гаррі відчув, як зламався ніс; кров бризнула навсібіч.

— Це, блін, від мого старого. А тепер, подивимось... Мелфой витяг плаща-невидимку з-під

непорушного тіла Гаррі й накрив ним хлопця.

— Карочє, не думаю, що тебе знайдуть, поки поїзд не повернеться до Лондона, —

спокійно проказав він. — Побачимося, Поттер... або й ні.

І Мелфой, старанно потоптавшись Гаррі по пальцях, вийшов з купе.

— РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ —

Снейпова перемога

Гаррі не міг поворушити жодним м’язом. Лежав під плащем-невидимкою, відчуваючи, як з

носа юшить гаряча кров, заливаючи обличчя, і прислухався до голосів та кроків у коридорі.

Перша думка була, що перед тим, як поїзд рушить назад, усі купе мають перевіряти. Але майже

миттєво він пригнічено усвідомив, що навіть якби хтось і зазирнув у це купе, то його б не

побачив і не почув. Сподіватися можна було тільки на те, що хтось сюди зайде й на нього

наштовхнеться.