У дядька Вернона раптом прорізався голос.
— Стоп! — наказав він. — Негайно замовкніть, сер! Я вам забороняю казати щонебудь
хлопцеві!
Навіть хтось сміливіший за Вернона Дурслі і той би злякався несамовитого погляду
Геґріда, а коли велетень заговорив, кожне його слово бриніло люттю:
— Ти йому нічого не сказав? Ніколи не розповідав, що писалося в листі, який лишив йому
Дамблдор? Таж я був там! Я видів, Дурслі, як Дамблдор клав листа! І ти усі ці роки від нього це
приховував?
— Приховував від мене що? — нетерпляче запитав Гаррі.
— СТОП! Я ВАМ ЗАБОРОНЯЮ! — панічно заверещав дядько Вернон.
Тітка Петунія моторошно зойкнула.
— Ідіть ви обоє знаєте куди! — скривився Геґрід. — Гаррі, ти — чарівник.
У хатинці запала тиша. Долинало тільки бурхання хвиль і завивання вітру.
— Я… хто? — мало не задихнувся Гаррі.
— Чарівник, звісно, — сказав Геґрід, знову сідаючи на канапу, яка заскрипіла й прогнулася
ще нижче, — і то чарівник дуже файний, тобі тілько бракує трохи освіти. З такими мамою і
татком, як у тебе, хіба можна бути кимось іншим? До речі, я си гадаю, що тобі вже пора
прочитати свого листа. Гаррі простяг руку й нарешті отримав жовтуватий конверт, підписаний
яскравозеленими літерами: "Містеру Г. Поттеру, Підлога, ХатинканаСкелі, Море". Він витяг
листа й прочитав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррi Поттер i фiлософський камiнь» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 50. Приємного читання.
TextBook