інших родичів, він не записаний до бібліотеки, тож навіть звідти ніколи не отримував прикрих
нагадувань, що треба вчасно повертати книжки. Але ж ось лист, і адреса така ясна, що годі
помилитися:
Містеру Г. Поттеру Комірчина під сходами 4, Прівітдрайв ЛітлВінґін Графство Суррей
Конверт був важкий і товстий, з жовтуватого пергаментного паперу, підписаний
яскравозеленим чорнилом, і не мав жодного штемпеля.
Тремтячими руками перевернувши конверт, Гаррі побачив пурпурову воскову печатку з
гербом: лев, орел, борсук і змія, що обплела велику літеру "Г".
— Швиденько, хлопче! Що ти там робиш, — дивишся, чи нема бомби? — гукнув із кухні
дядько Вернон, зареготавши зі свого жарту.
Гаррі вернувся на кухню, не зводячи очей зі свого листа. Передав дядькові рахунок і
поштівку, сів і став поволі відкривати жовтий конверт.
Дядько Вернон витяг рахунок, роздратовано пхикнув і перебіг очима поштівку.
— Мардж занедужала, — повідомив він тітку Петунію. — З'їла якогось молюска…
— Тату! — раптом вигукнув Дадлі. — Тату, щось прийшло Гаррі!
Гаррі вже розгортав листа, написаного на такому ж цупкому папері, з якого був і конверт,
але дядько Вернон видер листа йому з рук.
— Це мені! — крикнув Гаррі, намагаючись вихопити лист.
— Хто б це тобі писав? — вишкірився дядько, розгортаючи однією рукою листа й
пробігши його очима.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррi Поттер i фiлософський камiнь» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 34. Приємного читання.
TextBook