лишила Гаррі в місіс Фіґ. Стара цього разу була добріша, ніж завжди. Виявилося, що вона
зламала ногу, перечепившись об котрогось зі своїх котів, тож тепер уже менше панькалася з
ними. Вона дозволила Гаррі дивитися телевізор і пригостила його шматочком шоколадного
торта, що, здавалося, пролежав уже кілька років.
Того вечора у вітальні Дадлі показував родині свою новісіньку форму. Хлопці зі школи
"Смелтінґс" одягалися в темнобордові куртки, жовтогарячі бриджі й пласкі брилики, що мали
назву канотьє. Крім того, ходили з вузлуватими ціпками, якими билися, коли поблизу не було
вчителів. Вважалося, що ті ціпки мають підготувати їх до майбутнього життя.
Дивлячись на Дадлі в новеньких бриджах, дядько Вернон зворушено признався, що це
найщасливіша мить його життя. Тітка Петунія розплакалася і сказала, що не може повірити,
ніби це її маленький Дадичок — такий він тепер гарний і дорослий.
Гаррі намагався не бовкнути ані слова, і навіть побоювався, що йому тріснуть ребра, —
так сильно він стримував у собі сміх.
Наступного ранку, коли Гаррі прийшов снідати, в кухні стояв огидний сморід. Здається,
смерділо з металевої балії, що стояла в раковині. Гаррі підступив ближче. В балії у сірій воді
плавала купа якогось брудного ганчір'я.
— Що це? — запитав він тітку Петунію.
Тітка, як і завжди, коли Гаррі насмілювався щось запитати, стисла вуста, але таки
відказала:
— Твоя нова шкільна форма. Гаррі ще раз зазирнув у балію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррi Поттер i фiлософський камiнь» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 32. Приємного читання.
TextBook