Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

знаменитий, не знаючи, що за кілька годин його розбудить вереск місіс Дурслі, коли вона

відчинить двері, щоб поставити пляшки на молоко; не знаючи, що протягом наступних кількох

тижнів його штурхатиме й щипатиме двоюрідний брат Дадлі… Звідки йому було знати, що саме

цієї миті по всій країні потай збиралися люди, підносили келихи і стишено виголошували тости:

"За Гаррі Поттера — хлопчика, що вижив!"

РОЗДІЛ ДРУГИЙ

Зникле скло

Минуло майже десять років відтоді, коли, прокинувшись, подружжя Дурслі побачило на

порозі свого племінника, але Прівітдрайв навряд чи й змінилася. Над охайними садочками так

само зійшло сонце, висвітило мідну табличку з номером 4 на дверях будинку Дурслі й проникло

до вітальні, яка, здається, нітрохи не змінилася з того вечора, коли містер Дурслі дивився ті

зловісні теленовини про сов. Хіба що фотографії на каміні показували, скільки насправді збігло

часу. Десять років тому там стояло безліч фотографій чогось такого, що нагадувало великий

рожевий надувний м'ячик у різнокольорових шапочках із бомбончиками, але тепер Дадлі Дурслі

виріс, і на знімках можна було бачити дебелого білявого хлопця, що їздив на своєму першому

велосипеді, крутився на ярмарковій каруселі, сидів із батьком за комп'ютерною грою, приймав

материні обійми та поцілунки. В усій кімнаті ніщо не свідчило, що в будинку живе ще один

хлопець.

Але Гаррі Поттер досі жив там і зараз він, власне, ще спав. Проте недовго, бо тітка

Петунія вже прокинулась, і залунав її пронизливий голос.