біжить позаду Філч. Вони завернули за ріг і помчали одним, а тоді другим коридором, хоча
Гаррі навіть не уявляв, де вони й куди прямують. Проскочили крізь якийсь гобелен і опинилися
в потаємному переході, пробігли його й побачили, що стоять біля класу заклинань, який був
доволі далеко від кімнати з трофеями.
— Здається, він загубив нас, — насилу переводячи дух, мовив Гаррі. Притулився до
холодної стіни й витер спітніле чоло. Невіл аж перегнувся навпіл, важко відсапуючись і
хриплячи.
— Я ж… казала… вам, — захекано промовила Герміона, хапаючись за горло. — Я ж…
казала… вам.
— Треба вертати до ґрифіндорської вежі, — прошепотів Рон, — і то якомога швидше.
— Мелфой тебе надурив, — сказала Герміона. — Ти зрозумів нарешті? Він і не збирався з
тобою зустрічатися, а Філч знав, що хтось прийде до кімнати трофеїв: мабуть, йому підказав
сам Мелфой. Гаррі подумав, що вона, певне, має рацію, але не хотів у цьому признаватися.
— Ходім.
Але піти було не так просто. Не ступили вони й десяти кроків, як клацнула клямка і з
класу щось вилетіло просто на них.
То був Півз. Помітивши дітей, він утішено закректав.
— Півзе, будь ласка, цить! Нас усіх виженуть!
— Гуляєте опівночі, малючкипершачки? — захихотів Півз. — Фуфуфу! Якщо ви такі
нечемні, то вас упіймають, тактакитак!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррi Поттер i фiлософський камiнь» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 161. Приємного читання.
TextBook