— Ходімо, — сказав він Ронові. Штовхнув портрет Гладкої Пані й поліз у отвір.
Герміона і в гадці не мала так легко здаватися, тож полізла в отвір слідом за Роном,
шиплячи, немов сердита гуска.
— Невже ви зовсім не дбаєте про Ґрифіндор, а думаєте тільки про себе? Я не хочу, щоб
Слизерин виграв кубок гуртожитків, а через вас ми втратимо всі очки, які я заробила в
професорки Макґонеґел, розповівши про перехідні замовляння.
— Іди геть!
— Гаразд, але я попередила вас! Ви ще згадаєте мої слова завтра в поїзді! Ви такі…
Але хлопцям так і не довелося почути, які вони, бо Герміона повернулася до портрета
Гладкої Пані, щоб лізти назад, і побачила перед собою порожню раму. Гладка Пані пішла кудись
із нічним візитом, тож Герміона не могла тепер повернутися до спальні.
— І що я маю робити? — розпачливо запитала вона.
— Роби, що хочеш, — відповів Рон. — Нам треба йти, ми запізнюємось.
Не встигли вони дійти до кінця коридору як Герміона їх наздогнала.
— Я піду з вами, — заявила вона.
— Ні, не підеш.
— Невже, повашому, я стоятиму тут, поки мене піймає Філч? А якщо він побачить нас
утрьох, я скажу, що хотіла зупинити вас, і ви підтвердите, що це правда.
— Ото нахаба! — не стримався Рон.
— Ану, тихо! — урвав їх Гаррі. — Я щось чую. Чулося якесь сопіння.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррi Поттер i фiлософський камiнь» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 158. Приємного читання.
TextBook