того страховиська. Вони не зупинялися, аж доки добігли до портрета Гладкої Пані на восьмому
поверсі.
— Де це вас носило? — запитала Пані, дивлячись на їхні халати і спітнілі, розпашілі
обличчя.
— Не має значення!.. Свиняче рило, свиняче рило! — захекано вимовив Гаррі, й портрет
відхилився. Діти пролізли до вітальні й попадали знесилено у крісла.
Минуло чимало часу, перш ніж до них знову повернулася мова. А Невіл, здавалося, взагалі
вже ніколи не заговорить.
— Що вони собі думають, тримаючи його в школі під замком? — озвався нарешті Рон. —
Адже комукому, а цій собацюрі потрібні прогулянки!
До Герміони знову повернулося не тільки рівне дихання, а й нестерпна вдача:
— Ви що, не бачили нічого? Навіщо тоді вам очі? Хіба ви не помітили, на чому він стояв?
— На підлозі? — припустив Гаррі. — Я не дивився на його лапи, мене більше хвилювали
його голови.
— Ні, не на підлозі. Під його ногами був якийсь люк. Він явно щось стереже.
Герміона підвелася і пильно на них подивилася.
— Сподіваюся, ви задоволені собою. Ми всі могли загинути або ще гірше — нас вигнали б
зі школи. А тепер, якщо не заперечуєте, я пішла спати.
Роззявивши рота, Рон дивився їй услід.
— Не заперечуємо, — сказав він. — Можна подумати, ніби ми тягнули її за собою, правда?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррi Поттер i фiлософський камiнь» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 164. Приємного читання.
TextBook