Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

для першокласників. Присягаюся небом, нам потрібна краща команда, ніж торік. Так продути

Слизерину в останньому матчі, — я потім кілька тижнів не могла глянути у вічі Северусу

Снейпу!..

Професорка Макґонеґел суворо подивилася на Гаррі поверх окулярів.

— Сподіваюся, ти будеш наполегливо тренуватися, щоб мені згодом таки не довелося тебе

покарати. — А тоді раптом усміхнулася: —Твій батько пишався б тобою. Він і сам чудово грав у

квідич.

— Жартуєш!

Була вечеря, і Гаррі щойно розповів Ронові, що сталося відтоді, коли разом з професоркою

Макґонеґел він покинув учнів на галявині. М'ясний пиріжок у Роновій руці завмер на півдорозі

до рота.

— Ловцем? — перепитав він. — Але ж першокласники ніколи… Ти, мабуть, будеш

наймолодшим гравцем за ціле…

— …століття, — докінчив за нього Гаррі, запихаючи до рота пиріжок. Він надзвичайно

зголоднів після всіх денних пригод. — Вуд сам мені про це сказав.

Рон був такий вражений, такий приголомшений, що просто завмер, роззявивши рота й

дивлячись на Гаррі.

— Наступного тижня почну тренуватися, — повідомив Гаррі. — Тільки нікому не кажи.

Вуд хоче зберегти це в таємниці.

До зали увійшли Фред і Джордж Візлі й, помітивши Гаррі, поспішили до нього.