Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

коли мене прийняли сюди: вони, бачте, боялися, що я не досить магічний. Дядько Елджі так

зрадів, що купив мені жабку.

По другий бік від Гаррі Герміона розмовляла з Персі Візлі про уроки:

— Я дуже сподіваюся, що вони почнуться якнайшвидше. Мені так багато ще треба

вивчити, мене дуже цікавить трансфігурація, знаєш, перетворення чогось у щось інше;

звичайно, це, мабуть, надто складно…

— Ви почнете з дрібничок, обертатимете сірники на голки і таке інше…

Гаррі, розімлівши і майже засинаючи, ще раз глянув на Високий стіл. Геґрід одним духом

перехилив свій келих. Професорка Макґонеґел розмовляла з професором Дамблдором.

Професор Квірел, і далі в своєму чудернацькому тюрбані, Щось казав учителеві з масним

чорним волоссям, гачкуватим носом і пожовклою шкірою.

Все сталося зненацька. Учитель з гачкуватим носом, ковзнувши поглядом повз Квірелів

тюрбан, подивився Гаррі просто у вічі, — і раптом гострий пекучий біль пронизав шрам на чолі

Гаррі.

— Ой! — ухопився Гаррі за чоло.

— Що сталося? — запитав Персі.

— Ннічого. — Біль зник так само раптово, як і з'явився. Куди важче було позбутися

враження від того погляду. Гаррі збагнув, що цей учитель ставиться до нього вкрай неприязно.

— Хто той учитель, що розмовляє з професором Квірелом? — запитав він Персі.

— О, ти вже знаєш Квірела? Не диво, що він такий нервовий, адже з ним професор Снейп.