Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

запідозрити, що вони пов'язані з таємницями чи дивами, бо такими дурницями вони не

цікавилися.

Містер Дурслі керував фірмою "Ґраннінґс", яка виготовляла свердла. То був такий дебелий

чолов'яга, що, здається, й шиї не мав, зате його обличчя прикрашали пишні вуса. Натомість

місіс Дурслі була худорлява, білява, а її шия була майже вдвічі довша, ніж у звичайних людей, і

це ставало їй у великій пригоді: надто вже вона полюбляла зазирати через паркан, підглядаючи

за сусідами. Подружжя Дурслі мало синочка Дадлі, що був, на думку батьків, найкращим у світі.

Дурслі мали все, що хотіли, а до того ж і один секрет, і найдужче вони боялися, що хтось

довідається про нього.

м здавалося, що вони помруть, коли хтось почує про Поттерів. Місіс Поттер була сестрою

місіс Дурслі, але вони не бачились уже кілька років. Місіс Дурслі вдавала, ніби взагалі не має

сестри, бо сестра та її нікчемачоловік були повною протилежністю Дурслі. Подружжя Дурслі

тремтіло на саму думку про те, що сказали б сусіди, побачивши Поттерів на вулиці. Дурслі

знали, що й Поттери мають сина, але ніколи його не бачили. Той хлопчик був ще однією

причиною не знатися з Поттерами: Дурслі не хотіли, щоб їхній Дадлі спілкувався з такими

дітьми.

Коли містер і місіс Дурслі прокинулись одного сірого нудного ранку у вівторок, — саме

тоді й почалася наша історія, — захмарене небо за вікном аж ніяк не провіщало дивних і

загадкових подій, які невдовзі мали трапитися в усій країні. Містер Дурслі щось мугикав,

вибравши собі для роботи найгидкішу краватку, а місіс Дурслі радісно щебетала — щойно вона