РОЗДІЛ 6

Вони, мов град, стрибають безустанно,

Чи, як полова, з-під ціпа титана…

Коли це трапилося вперше, Стів Мендер аж підскочив у ліжку. Це було незадовго до екзаменів другого навчального року і те, що сказав (або ж розважливо пробурмотів) Дірк, було напрочуд схожим на питання з екзаменаційного білету з економічної історії.

Мендер тихо встав, підійшов до Діркового ліжка та напружено прислухався, але не дізнався нічого нового окрім абсолютно розрізнених бурмотань про Шлезвіга-Гольдштейна та Франко-Прусську війну, при чому останнє Дірк бурмотав у подушку.

Але новина про це поширилася — тихо, по секрету, як лісова пожежа.

Танцюють і спадають навіки

В священні води тихої ріки.

Протягом наступного місяця Дірка регулярно пригощали вечерею та вином з надією на те, що цього вечора він міцно засне та проговорить ще кілька екзаменаційних білетів. Дивовижно, але було таке враження, що чим краще його годували та чим дорожчим вином пригощали, тим меншу частину ночі він лежав обличчям у подушку.

От таким чином він користався здібностями, які він буцімто мав, і про які жодного разу не сказав, що він їх має. Взагалі-то він реагував на балачки про його вміння з відвертою недовірою або навіть з ворожістю.

П'ять миль свята ріка примхливо в'ється

Крізь темний ліс, долину й лан

І падає в печер густий туман,

Вливаючись у мертвий океан.

В її далекім шумі Кубла чує

Пророцтво предків, що війну віщує!

А ще Дірк заперечував можливість чути те, чого ще не було. Іноді він мугикав уві сні мелодії, які два тижні по тому ставали хітами якихось виконавців. Насправді це було не дуже важко влаштувати.

Взагалі-то, щоб підтримувати всі ці міфи, він завжди вдавався до мінімального дослідження. Він був лінивий і по суті просто дозволяв ентузіазму довірливих людей робити всю роботу за нього. Ця лінь була важлива: якби його удавані напади паранормального були детальними та точними, у людей могли би виникнути підозри, вони почали б шукати інші пояснення. Натомість, чим невизначенішими та неяснішими були його «провіщення», тим краще чиясь уява вигадувала відсутні деталі.

Дірк ніколи не заробляв на цьому багато; принаймні, цього не було помітно. Втім, для студента сама лише вигода від того, що ти постійно їси та п'єш за чужий рахунок, є значно більшою, ніж може очікувати той, хто не пробував це обрахувати.

І, звісно, він ніколи не стверджував (взагалі-то, навіть заперечував) що щось з його пророкувань мало хоч трохи правди.

Таким чином він мав усе потрібне для того, щоб перед випускними екзаменами провернути непогану аферу.