— Індійський, — сказав Редж.
Дірк ще раз протер окуляри та подивився знову.
— А, так, авжеж, — сказав він.
— Не Мадагаскар? — запитав Річард. — Я був там…
— Справді? — спитав Редж. — Одне з найкрасивіших і найдивовижніших місць на Землі, а ще там безліч найстрашніших… спокус для мене. Але ні.
Його голос трохи тремтів, і він кашлянув.
— Ні, — продовжив він. — Мадагаскар має бути… дайте зорієнтуватися… де сонце? Так. Десь там. На заході. Мадагаскар приблизно в п'ятистах милях на захід звідси. А десь по дорозі до нього острів Реюньйон.
— Гм, як же ж воно називається? — раптом сказав Дірк, постукавши кісточками пальців по дереву та налякавши цим ящірку. — Звідси та марка, емм… Маврикій.
— Марка? — запитав Редж.
— Так, ви маєте знати, — сказав Дірк, — дуже знаменита поштова марка. Нічого про неї не пам'ятаю, але вона звідси. З Маврикія. Він знаменитий своєю незвичайною поштовою маркою, такою коричневою та брудною, за неї можна купити Блейнхеймський палац. А може я мав на увазі Британську Гайану?
— Лише ти знаєш, що ти мав на увазі, — сказав Річард.
— Це Маврикій?
— Так, — сказав Редж. — Це Маврикій.
— Але ви не колекціонуєте марки?
— Ні.
— Що це в біса таке? — раптом сказав Річард, але Дірк продовжував розмовляти з Реджем:
— Шкода. Бо ви могли б отримати кілька унікальних екземплярів, так?
Редж знизав плечима.
— Мені це нецікаво, — сказав він.
Позаду них Річард сповзав схилом униз.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Холістичне детективне агентство Дірка Джентлі » автора Дуґлас Адамс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 29“ на сторінці 2. Приємного читання.